Автомобильный сайт. Характеристики авто.

Не дуже приймаю компактні американські автомобілі. У їх поведінці, як правило, присутня все та ж, звичайна для заокеанської інженерної школи, ставне розслаблення, що деколи граничить з розхлябаністю. А ось солідності і навіть респектабельності, характерній для великих, стовідсотково американських класичних машин, завдяки якій можна крізь пальці дивитися на деякі недоліки, – ні. Зізнаюся: думав про «Dodge Avenger» гірше, ніж він заслуговує.

Мабуть, в нім найвдаліше з’єднали стилістику США з європейськими розмірами. Немає зайвої перевантаженості мускулатурою. Все-таки седану ближче сімейні цінності. Салон не вражає розкішшю або оригінальністю; пластик, як у інших недорогих «американців», простакуватий і жестковат. Зате «Avenger» не выпендривается, не прагне виглядати багатше, ніж є насправді. Він для тих, кому відсіки для пляшок (зрозуміло, з безалкогольними напоями) і зручні крісла важливіші за синтетичне дерево і пластиковий алюміній. До речі, про сидіння – сподобалося, що вони забезпечують пристойну бічну підтримку, але допускають і якесь розслаблення, необхідне в дальніх подорожах.

Що виросли в XXI столітті напевно оцінять два відмінні дисплеї на панелі приладів і перед заднім сидінням, USB-порт і вбудований 20-гігабайтний диск. Ще в «Dodge» є диктофон. Може, повправлятися в співі по дорозі? На жаль, всі ці електронні радощі росіянам поки недоступні. Адже вони б здорово доповнили молодіжно-технократичний стиль салону. Ззаду сидиш не по-королевски, але цілком зручно. Частини спинки сидіння лягають врівень з підлогою багажника. Загалом, все зроблено за принципом розумної достатності. У практичності американцям не відмовиш.

З перших же кілометрів виникає відчуття слухняного, зібраного автомобіля. «Dodge» практично не крениться на поворотах, не розгойдується ні на подовжніх хвилях, ні на створеною природою і величезною людською працею звивистій гірській доріжці. Автомобіль непогано слухається керма, при цьому не рыскает, не шукає дорогу на поперечних нерівностях. З цим американським хлопцем ми, здається, починаємо розуміти один одного. Він, звичайно, не професійний спортсмен, але і ледачий товстун, що не обжерся гамбургерами. На такому, мабуть, навіть хочеться їхати трохи швидше. Тим більше 2,7-літровий V6 хоч і не блищить рекордними показниками, тягне упевнено і сильно. Ось тільки автоматична 4-ступінчаста коробка передач немов з іншого автомобіля, іншого життя і навіть століття. Швидкості перебирає не поспішаючи, з помітною затримкою, не даючи мотору показати всю свою силу. А шкода! Адже ми тільки-тільки почали знаходити спільну мову.