Автомобильный сайт. Характеристики авто.

Славне минуле радянського спорту складалося не тільки з тріумфів у футболі і хокеї, але і перемог на міжнародних ралі і марафонах, взятих на «Москвичах». У Радянському Союзі краще всього робили ракети. З автомобілями виходило не так відважно, але випускали і їх. Більшість «Москвичів» моделей 408 і 412 в 60-і і 70-і роки йшло за рубіж — частка експорту іноді досягала 50% річного випуску! А кращою рекламою продукції московського автозаводу були спортивні моделі, що брали перемоги в марафонах Лондон — Сідней, Лондон, — Мехіко і інших міжнародних ралі.

Вперше світова преса заговорила про радянських автогонщиків ще в 60-і роки, коли вони на «Москвичах-407» показали високі результати на ралі «Монте-Карло» і «Акрополіс». Але піку успіху досягли на моделі «Москвич-412» з могутнішим високооборотним мотором (1478 см3, 75 л. с. при 5800 об/мин) проти «Москвича-408» (1358 см3, 50 л. с. при 4750 об/мин) і «Москвича-407» (1358 см3, 45 л. с. при 4500 об/мин).

«Чотириста дванадцятий» був міцним і на совість спрацьованою машиною. А його можливості, помножені на майстерність і самовідданість радянських гонщиків і штурманів, яким комуністична партія надала довіру захищати честь батьківщини в світовому автоспорті, творили дива. У 1968 році в марафоні Лондон — Сідней з 98 екіпажів до фінішу дійшли 56. Успіх відвернувся від восьми команд з дванадцяти! Але всі чотири «Москвичі-412» ка Сіднея дісталися, залишивши позаду 16 тис. км. А маршрут Лондон — Мехіко в 1970-му, коли з п’яти екіпажів доїхали три, був ще довше — 26 тис. км.! Звичайно, ці перемоги були не в абсолютному заліку, а в класі. Але все таки, все ж таки… У підготовці машин АЗЛК підтримувала могутня організація «Автоекспорт», що займалася постачанням радянських автомобілів за рубіж — вона купувала для команди за межею шини, карбюратори, амортизатори Koni. Але західні норми підготовки раллийных машин наші автоспортсмени осягали самостійно. Так, трубчасті дуги безпеки і те, як можна полегшити автомобіль, викинувши з салону все зайве, зокрема, задні сидіння, наша команда підглянула у західних колег на технічній комісії безпосередньо перед стартом з Лондона в Мехіко!

Тільки з 1976 року доведенням «Москвичів» за замовленням «Автоекспорту» почала займатися британська фірма Piper. У 1973-му наша команда на «Москвичах-412» добре виступила в складному африканському ралі «Західне Сафарі — Аргунгу» в Нігерії (друге, третє і п’яте місця в абсолютному заліку, з 27 машин до фінішу дійшли вісім, з них три що стартують в ралі «Москвича»). А в 1975 році Золотий і Срібний кубки в абсолюті на ралі «Тур Европи» на 412-х «Москвичах» узяли екіпажі Брундза — Карамишев і Спрукт — Калнайс! Після кожної гонки на радянських спортивних машинах переставляли агрегати і вузли: якщо, скажімо, починав розходитися по швах кузов, їх переносили на іншій, міцніший або новіший «Москвич».